7 июня 2005 года народними депутатами України Правденком С. М., Ременюком О. І., Толочком П. П на рассмотрение ВР Украины внесен проект закона №7620 "О налогообложении жилища".

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про оподаткування житла

Стаття 1. Платники податку

Платниками податку на житло є фізичні та юридичні особи, які мають у власності житло (квартири, кімнати, будинки та їх частини, інші приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них), що знаходиться на території України, а також громадяни, які постійно проживають в Україні та юридичні особи - резиденти України, які мають у власності житло за межами України.

До громадян, які постійно проживають в Україні, належать громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні в цілому не менше 183 днів у календарному році.

Стаття 2. Об'єкт оподаткування

Об'єктом оподаткування є житло, що перебуває у власності платника податку.
Не є об'єктом оподаткування:
- житло, що перебуває у державній або комунальній власності;
- житло, що перебуває у власності установ і організацій іноземних держав, які користуються дипломатичним імунітетом та привілеями відповідно до міжнародних угод, що набрали чинності у встановленому законодавством порядку.

Стаття 3. Ставка податку

Ставка податку визначається в залежності від загальної площі об'єкта оподаткування.
В разі, якщо на одного члена сім'ї, що проживає у приміщенні-об'єкті оподаткування, припадає менше, ніж 50 кв. м загальної площі, податок на житло не сплачується.
В разі, якщо на одного члена сім'ї, що проживає у приміщенні-об'єкті оподаткування, припадає від 50 кв.м. до 100 кв. м загальної площі, ставка податку становить:
- для об'єкту оподаткування, розташованого у сільській місцевості - 1 грн. за 1 кв. м житлової площі;
- для об'єкту оподаткування, розташованого у містах - 2 грн. за 1 кв. м загальної площі.
В разі, якщо на одного члена сім'ї, що проживає у приміщенні-об'єкті оподаткування, припадає від 100 кв. м до 150 кв. м загальної площі, ставка податку становить:
для об'єкту оподаткування, розташованого у сільській місцевості - 2 грн. за 1 кв. м житлової площі;
для об'єкту оподаткування, розташованого у містах - 4 грн. за 1 кв. м загальної площі.
В разі, якщо на одного члена сім'ї, що проживає у приміщенні-об'єкті оподаткування, припадає більше, ніж 150 кв. м загальної площі, ставка податку становить:
для об'єкту оподаткування, розташованого у сільській місцевості - 3 грн. за 1 кв. м житлової площі;
для об'єкту оподаткування, розташованого у містах - 10 грн. за 1 кв. м загальної площі.

Стаття 4. Порядок нарахування й сплати податку

Податок на житло нараховується за календарний рік і сплачується платником податку, який був власником цього житла станом на 31 грудня року, за який проводиться оподаткування.
Сума податку на житло розраховується платником податку самостійно та сплачується (перераховується) до бюджету до 1 квітня року, наступного за роком, за який проводиться оподаткування.
За бажанням платника податку податок на житло розраховується податковим органом на підставі декларації про майновий стан платника податку, яка подається до податкового органу не пізніше 1 березня року, наступного за роком, за який проводиться оподаткування.
Платник податку зобов'язаний подати декларацію про майновий стан в разі придбання (відчуження) об'єкту оподаткування, належного такому платнику подату, а також в разі зміни кількості осіб, що проживають у приміщенні-об'єкті оподаткування протягом року, за який проводиться оподаткування.
В разі наявності у власності платника податку житла за межами України та сплати податку за місцезнаходженням нерухомого майна платник податку разом з декларацією про доходи подає податковому органу письмове підтвердження податкового органу відповідної іноземної держави стосовно розміру сплаченого податку.
За житло, що перебуває у спільній власності кількох громадян, податок сплачується одним із співвласників за їх домовленістю (уповноваженим співвласником) або кожним співвласником пропорційно до його частки у спільній власності.

Стаття 5. Відповідальність власників житла

За несплату, несвоєчасну сплату або сплату у неповному обсязі податку на житло платник податку несе відповідальність у відповідності із чинним законодавством.
Прикінцеві положення

1. Цей закон набирає чинності з 1 січня 2006 року.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня прийняття цього Закону:
- привести свої нормативно-правові акти та забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність до цього Закону;
- внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України 
В. ЛИТВИН