RealNest. Недвижимость в движении! НовостиКомпанияУслугиИнформацияНедвижимость


Опросы

Расчет стоимости квартиры
Горячие предложения
База недвижимости
Кредитный калькулятор

1 .. 2 .. 3 .. 4 .. 5

Розділ IV. ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВ


Стаття 17. Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно

1. Державна реєстрація речових прав проводиться в такому порядку:

облік заяви про державну реєстрацію речових прав;

прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав;

установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав;

державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав;

присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна;

видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право.

2. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за наявності кадастрового плану земельної ділянки та даних технічної інвентаризації інших об'єктів нерухомого майна, речові права стосовно яких підлягають державній реєстрації.

3. Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

Інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації речових прав орган державної реєстрації прав згідно із порядком ведення Державного реєстру прав зобов'язаний надати до відома заявників.

4. Розгляд заяви і прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, відмову в реєстрації проводяться у строк, який не перевищує чотирнадцяти календарних днів з дня отримання органом державної реєстрації прав заяви та документів, необхідних для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

5. У разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно до органу державної реєстрації прав подані заяви від інших суб'єктів про державну реєстрацію речових прав на це саме майно, вони розглядаються в порядку надходження. Кожна чергова заява розглядається тільки після прийняття рішення державним реєстратором щодо попередньо розглянутої заяви.

6. Датою і часом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що зазначається в рішенні державного реєстратора прав, є дата і час внесення даних про присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна, внесення даних про інші речові права, внесення даних про правочини, у зв'язку з якими відбулася зміна власника (власників) об'єкта нерухомого майна та (або) зміна самого об'єкта нерухомого майна.

Стаття 18. Підстава для державної реєстрації прав

1. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.

Державна реєстрація обмеження права на нерухоме майно проводиться на підставі заяви особи, на користь якої встановлено обмеження, якщо інше не передбачено договором або законом.

2. У разі подання заяви про державну реєстрацію прав фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує особу, а в разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені цих осіб. Представник особи - нерезидента України пред'являє документи, легалізовані в установленому порядку.

3. Заява про державну реєстрацію права власності подається до органу державної реєстрації прав, на території якого перебуває нерухоме майно або більша за площею його частина.

Державна реєстрація інших речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться в органі державної реєстрації прав, де зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна.

4. Для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.

5. Разом із заявою про державну реєстрацію права власності, інших речових прав, їх обмежень, документами, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права, подається документ про сплату державного мита.

6. Облік заяв про державну реєстрацію прав проводиться в порядку їх надходження із зазначенням дати і часу.

7. У разі отримання заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, здійснюється облік заяви в базі даних обліку заяв із зазначенням дати і часу.

8. Заява про державну реєстрацію прав може бути відкликана до присвоєння державним реєстратором прав кадастрового номера об'єкту нерухомого майна чи реєстрації інших речових прав.

Стаття 19. Перелік документів для державної реєстрації прав на нерухоме майно

Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є:

державний акт про право власності на земельну ділянку;

нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна;

договір про приватизацію майна державних підприємств;

договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку;

нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна;

свідоцтво про право на спадщину;

свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя;

свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів;

свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду;

рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва;

акти прийому нерухомого майна до експлуатації;

договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно;

рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили;

інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

Стаття 20. Вимоги до документів, що подаються на державну реєстрацію прав

1. Документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав на нерухоме майно, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

2. Тексти документів, що подаються для державної реєстрації прав, мають бути написані розбірливо, найменування юридичних осіб - без скорочення та із зазначенням їх місцезнаходження. Прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та їх поштова адреса мають бути написані повністю.

3. Не приймаються на державну реєстрацію прав документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також із пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст. Чинність таких документів може бути встановлена рішенням суду, яке буде підставою для повторного звернення особи щодо державної реєстрації права.

Стаття 21. Відкриття і закриття розділу Державного реєстру прав

1. У Державному реєстрі прав на кожний об'єкт нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше або яке не було зареєстровано відповідно до цього Закону, за рішенням державного реєстратора прав про державну реєстрацію права власності відкривається розділ Державного реєстру прав.

2. Розділ Державного реєстру прав закривається державним реєстратором прав у разі:

знищення об'єкта нерухомого майна;

поділу або об'єднання об'єкта нерухомого майна.

3. У разі прийняття державним реєстратором прав рішення про відмову в державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна відкривається тільки реєстраційна справа, яка підлягає закриттю після включення до неї відповідних документів. Закриті реєстраційні справи підлягають довічному зберіганню.

Стаття 22. Державна реєстрація прав у разі поділу або об'єднання об'єктів нерухомого майна

1. У разі поділу об'єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав закривається, кадастровий номер цього об'єкта нерухомого майна скасовується. Одночасно для кожного з новостворених об'єктів нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав на нерухоме майно і нова реєстраційна справа. Кожному з новостворених об'єктів нерухомого майна присвоюється новий кадастровий номер.

2. Дані про інші речові права та обмеження прав на об'єкт нерухомого майна, який підлягає поділу, переносяться до розділів Державного реєстру прав, які відкриті у зв'язку з реєстрацією права власності на кожний із новостворених об'єктів. Якщо відповідним договором або актом органу державної влади чи місцевого самоврядування, їх посадовими особами встановлено, що речові права та їх обмеження не поширюються на всі новостворені об'єкти нерухомого майна, записи про дані речові права, їх обмеження переносяться лише до розділів, відкритих для державної реєстрації права власності на новостворені об'єкти, яких вони стосуються.

3. У разі об'єднання об'єктів нерухомого майна відповідні розділи Державного реєстру прав закриваються, кадастрові номери цих об'єктів скасовуються. Одночасно для державної реєстрації права власності на новостворений об'єкт нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав, присвоюється кадастровий номер даному об'єкту нерухомого майна.

4. Дані про речові права та їх обмеження стосовно об'єктів, які об'єднуються, переносяться до розділу Державного реєстру прав, відкритого у зв'язку з реєстрацією права власності на новостворений об'єкт нерухомого майна із зазначенням тієї його частини, щодо якої було зареєстроване обмеження речових прав.

5. У разі поділу або об'єднання нерухомого майна відповідні розділи Державного реєстру прав, які відкриваються у зв'язку з реєстрацією права власності на новостворений об'єкт, містять дані про кадастрові номери об'єктів нерухомого майна, які були поділені чи об'єднані.

Стаття 23. Порядок проведення державної реєстрації обмежень речових прав на нерухоме майно

1. Державна реєстрація обмежень речових прав на нерухоме майно проводиться органом державної реєстрації прав на підставі:

договору застави (іпотеки) нерухомого майна;

ухвали суду про забезпечення позову;

рішення суду про звернення стягнення на нерухоме майно;

рішення суду про визнання власника нерухомого майна банкрутом;

постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно;

накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом;

накладення заборони на відчуження нерухомого майна посадовою особою виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради в населених пунктах, де немає нотаріусів;

інших актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих відповідно до закону.

2. Державна реєстрація обмежень речових прав проводиться в день отримання відповідних документів місцевим органом державної реєстрації прав. Датою і часом державної реєстрації обмежень вважається дата і час обліку заяви в місцевому органі державної реєстрації прав.

3. Документи щодо обмеження речових прав надаються особами, на користь яких встановлено обмеження, якщо інше не передбачено договором або законом.

4. Державна реєстрація обмежень щодо нерухомого майна, право власності на яке не зареєстровано, проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності на цей об'єкт нерухомого майна. Власник нерухомого майна зобов'язаний у цьому випадку подати заяву про державну реєстрацію права власності на такий об'єкт відповідно до цього Закону.

Стаття 24. Відмова у державній реєстрації прав

1. У державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо:

заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі;

із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта;

подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна;

заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.

2. Відмова в державній реєстрації прав із підстав, зазначених в абзаці четвертому частини першої цієї статті, не позбавляє особу права повторно звернутися із заявою за умови усунення підстав для відмови у державній реєстрації прав.

3. Відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Стаття 25. Кадастровий номер об'єкта нерухомого майна

1. Кадастровим номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, позначений цифрами, який присвоюється кожному окремо визначеному об'єкту нерухомого майна, який не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування цього об'єкта. Присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна здійснюється відповідно до закону.

2. У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до іншої особи (осіб) або зміни даних технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна (будівлі, споруди тощо) його кадастровий номер залишається без змін.

Стаття 26. Зміст рішення державного реєстратора прав

1. У документі (свідоцтві) про державну реєстрацію речових прав, про відмову в державній реєстрації речових прав, про державну реєстрацію та відмову в державній реєстрації їх обмежень, що обтяжують нерухоме майно, про скасування записів у Державному реєстрі прав та внесення до них змін повинні зазначатися:

кадастровий номер об'єкта нерухомого майна;

час, дата і місце прийняття рішення;

підстави для прийняття рішення, а в разі прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав - обґрунтування такого рішення;

посилання на розділ Державного реєстру прав, до якого вноситься запис.

2. Документ (свідоцтво) підписується державним реєстратором прав і засвідчується печаткою.

Стаття 27. Внесення даних до Державного реєстру прав

1. Дані до розділу Державного реєстру прав вносяться в разі прийняття рішення про державну реєстрацію прав.

2. Державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

3. Державна реєстрація обмежень речових прав скасовується на підставі актів органів державної влади чи органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом, або у разі припинення відповідного договору, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

4. У разі виявлення невідповідності даних електронного файлу Державного реєстру прав документу, на підставі якого було зареєстровано речове право чи його обмеження, пріоритет мають документарні дані.

Стаття 28. Надання інформації про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та встановлених щодо них обмежень

1. Відомості про зміст документів, що підтверджують (посвідчують) правочини щодо нерухомого майна, узагальнені відомості про речові права окремої особи на нерухоме майно, а також витяги з Державного реєстру прав, що містять відомості про встановлення, зміну чи припинення речових прав на нерухоме майно, надаються органами державної реєстрації лише:

власнику (власникам) нерухомого майна, його спадкоємцям (правонаступникам - для юридичних осіб) або особам, на користь яких вчинено обмеження, чи іншим суб'єктам речового права;

органам державної влади чи органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законами.

2. Місцеві органи державної реєстрації прав зобов'язані надати витяг із Державного реєстру прав, який містить відомості про зареєстроване право власності на нерухоме майно, інші речові права, їх обмеження та прізвище, ім'я, по батькові власника (власників) або назву юридичної особи, про зареєстровані обмеження щодо речових прав на нерухоме майно та прізвище, ім'я, по батькові або назву юридичної особи, в інтересах якої вчинено обмеження, виключно особам, що діють на підставі довіреності, виданої власником (власниками) нерухомого майна, володільцям речових прав, а також особам, в інтересах яких вчинено обмеження.

3. Місцеві органи державної реєстрації прав за заявою правоволодільця зобов'язані надати йому інформацію про осіб, які отримали відомості про об'єкт нерухомого майна, на який він має права.

4. Доступ до даних Державного реєстру прав та їх захист від несанкціонованого доступу іншими особами здійснюються в установленому законом порядку.

Стаття 29. Плата за державну реєстрацію прав та за надання відомостей органами державної реєстрації прав

1. За державну реєстрацію права власності, інших речових прав, обмежень цих прав сплачується державне мито. За надання витягів із Державного реєстру прав, скасування запису, внесення змін до даних Державного реєстру прав справляється платіж.

2. Суми платежів вносяться на окремий рахунок місцевого органу державної реєстрації прав і використовуються виключно для забезпечення функціонування органів державної реєстрації прав, за винятком сум, що відраховуються до гарантійного фонду.

3. Розміри, порядок сплати та використання платежів за надані Державним реєстром прав послуги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

4. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи звільняються від сплати державного мита за державну реєстрацію речових прав та їх обмежень, а також платежів за надані Державним реєстром прав послуги у зв'язку з виконанням ними повноважень, визначених законом.

Стаття 30. Оскарження дій державного реєстратора прав

Дія та бездіяльність державного реєстратора прав можуть бути оскаржені до керівництва органів державної реєстрації прав та (або) в судовому порядку.

Стаття 31. Відповідальність за порушення процедури державної реєстрації прав

1. Органи державної реєстрації прав несуть відповідальність за своєчасність і достовірність даних у Державному реєстрі прав про речові права на нерухоме майно та встановлені щодо них обмеження, а також за повноту та достовірність даних у витягах із Державного реєстру прав, які надаються заявникам.

2. Внесення недостовірних даних до Державного реєстру прав або невідповідність записів у Державному реєстрі прав поданим документам, здійснення невмотивованих змін до записів, порушення процедурних вимог щодо порядку та строків державної реєстрації прав або інше неналежне виконання посадовими особами органів державної реєстрації прав їх обов'язків відповідно до закону тягнуть за собою дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

3. Для відшкодування збитків, завданих з вини органу державної реєстрації прав, утворюється відповідно до закону гарантійний фонд.

4. Виплата коштів із гарантійного фонду здійснюється на підставі судового рішення.

5. Сплачені кошти гарантійного фонду можуть стягуватися в порядку регресу з посадових осіб, винних у заподіянні збитків.

1 .. 2 .. 3 .. 4 .. 5



   Объявления
Предлагается на продажу здание в центре города Днепропетровска. Общая площадь здания 2989 кв.м. Центральный деловой район ...
Продажа. Здание многофункционального назначения.
   Реклама
Золотой фонд
Газета "Недвижимость в движении"
Газета "Недвижимость в движении" объявляет кадровый конкурс.

     © компания "Realest", 2023

Rated by PING SpyLOG HotLog Rambler's Top100 Яндекс цитирования StartUA.com Рейтинг-каталог АГЕНТ.com.ua