RealNest. Недвижимость в движении! НовостиКомпанияУслугиИнформацияНедвижимость


Опросы

Горячие предложения
База недвижимости
Кредитный калькулятор
Расчет стоимости квартиры

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

РОЗ'ЯСНЕННЯ

від 18.01.2005 р.

N 378/5/17-2116,
N 31-50/77 


Щодо виконання нотаріусами обов'язків податкового агента

Державна податкова адміністрація України та Міністерство юстиції України, враховуючи зміни у податковому законодавстві, надають роз'яснення деяких питань щодо виконання нотаріусами обов'язків податкового агента відповідно до Закону України від 22.05.2003 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).

Згідно з пунктом 11.3 статті 11 та пункту 12.5 статті 12 Закону нотаріус є податковим агентом тільки при нарахуванні доходів, отриманих фізичними особами від операцій, пов'язаних з купівлею-продажем і міною об'єктів нерухомого, а також рухомого майна (у разі, якщо факт зміни власника підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України) (підпункт "ж" пункту 1.3 статті 1 Закону).

У випадках посвідчення інших договорів купівлі-продажу (міни) об'єктів рухомого майна податок з доходів фізичних осіб сплачується платником самостійно. При цьому нотаріус повідомляє відповідний податковий орган про посвідчення таких договорів у встановленому порядку.

1. Про порядок сплати (перерахування) нарахованого нотаріусом як податковим агентом податку.

Згідно з пунктом 11.3 статті 11 та пункту 12.5 статті 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) сума нарахованого нотаріусом як податковим агентом податку з доходу (прибутку) від купівлі-продажу платником податку як нерухомого, так і рухомого майна самостійно сплачується сторонами попередньо нотаріальному посвідченню договору купівлі-продажу та міни у строки і за процедурою, встановленими законодавством для утримання та сплати державного мита.

Порядок справляння державного мита встановлено Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 7-93 "Про державне мито" (із змінами і доповненнями) (далі - Декрет) та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної податкової інспекції України від 22.04.93 N 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.05.93 за N 50 (із змінами та доповненнями).

Нарахований нотаріусом податок сплачується платником податку шляхом безготівкового розрахунку або готівкою до банківської установи.

Копії платіжних документів про перерахування податку додаються до примірників посвідчених договорів.

У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій вказується сума перерахованого податку, дата та номер платіжного документа.

Оскільки відповідно до статті 6 Декрету державне мито сплачується і зараховується до бюджету за місцем оформлення документів, тобто за місцем вчинення нотаріальної дії, податок з доходів фізичних осіб сплачується до місцевого бюджету за місцем розташування державної нотаріальної контори (робочого місця приватного нотаріуса).

У зв'язку з тим, що нотаріус як податковий агент є відповідальним як за нарахування податку, так і за його сплату до бюджету, державна податкова інспекція за місцем знаходження державної нотаріальної контори чи місця розташування робочого місця приватного нотаріуса зобов'язана повідомити нотаріусів про відкриття такого рахунку та його реквізити. З метою спрощення процедури сплати податку державна податкова інспекція надає також зразок заповнення відповідного платіжного документу.

2. Встановлення кількості продаж нерухомого майна платником податку протягом одного звітного податкового року.

Кількість продаж об'єкту нерухомого майна в податковому році перевіряється нотаріусами за даними Державного реєстру правочинів. Пошук здійснюється за ідентифікаційним номером у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів продавця, а у разі його відсутності - за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності) продавця.

3. Визначення оціночної вартості нерухомого майна, яке продається (обмінюється).

Згідно з підпунктом 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону дохід платника податку від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого нерухомого майна, розрахованої державним органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства.

До визначення державного органу, уповноваженого здійснювати таку оцінку, при нарахуванні податку слід виходити з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче вартості такого майна, яка міститься у Витягах з реєстру прав власності на нерухоме майно (довідках-характеристиках), які видаються бюро технічної інвентаризації.

Грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах (стаття 23 Закону України від 03.07.92 "Про плату за землю" (із змінами і доповненнями).

4. Визначення оціночної вартості рухомого майна, яке відчужується.

Оподаткування операцій з продажу або міни об'єкта рухомого майна здійснюється виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості об'єкта рухомого майна, визначеної в порядку, передбаченому Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

5. Щодо оподаткування доходу від продажу земельної ділянки.

Відповідно до Закону (підпункт 4.3.18 пункту 4.3 статті 4) до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу не включається, тобто не є об'єктом оподаткування сума доходу, отриманого платниками податку, внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), безпосередньо отриманих у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства (Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 15-92 "Про приватизацію земельних ділянок", частина третя статті 72 Земельного кодексу України).

При оформленні договору купівлі-продажу (міни) садиби податок розраховується із суми загального доходу, отриманого платником від продажу (міни) як одного об'єкта нерухомості (стаття 381 Цивільного кодексу України).

При оформленні одним договором відчуження двох об'єктів нерухомості (земельної ділянки та розташованого на ній об'єкту нерухомого майна) податок розраховується окремо з доходу за кожний об'єкт оподаткування.

При оформленні договору купівлі-продажу чи міни земельної ділянки (її частини) окремо від об'єкту нерухомості податок нараховується у порядку, встановленому Законом.

6. Порядок обчислення та ставки податку при відчуженні нежитлових приміщень.

Статтею 379 Цивільного кодексу України визначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Вираз "будинку, квартири чи кімнати", застосований у підпункті 11.1.1 пункту 11.1 статті 11 Закону, тотожний виразу "житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них". Тобто, нежитлові приміщення як об'єкти продажу (обміну) слід розглядати як інші об'єкти нерухомості, відмінні від житлових будинків, квартир, кімнат, які підлягають оподаткуванню за ставками, визначеними Законом (підпункт 11.1.1 пункту 11.1 статті 11 Закону та підпункт 11.2.2 пункту 11.2 статті 11 Закону).

7. Вирахування витрат на будівництво об'єкту нерухомості при його відчуженні.

При продажу (міні) житлового будинку або його частини, збудованого платником податку або за його рахунок після 01.01.2004, податок розраховується з суми прибутку, отриманого платником, який складає різницю між сумою продажу та оціночною вартістю такого нерухомого майна, визначеною в порядку, передбаченому пунктом 3 цього роз'яснення.

8. Витрати, на які може бути зменшена сума нарахованого податку при отриманні доходу за договорами купівлі-продажу (міни).

Оподаткування операцій з продажу (міни) нерухомого майна, яке перебувало у власності платника податку на момент набрання чинності Законом (у тому числі подароване йому чи отримане ним у спадщину), регулюється пунктом 11.1 статті 11 Закону.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну нерухомого майна, набутого платником податку після набрання чинності Законом, встановлений пунктом 11.2 статті 11 цього Закону.

При розрахунку прибутку платника податку за формулою, передбаченою підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону, враховуються витрати, які він поніс у зв'язку придбанням такого об'єкта нерухомості, тобто зазначена у нотаріально посвідченому договорі сума, за яку він придбав вказаний об'єкт, а також інші витрати, які зазначені в цьому договорі.

Про витрати, понесені платником податку, зазначається у тексті договору перед підписами сторін.

У разі, якщо позитивної різниці між доходом, отриманим платником податку внаслідок продажу об'єкта нерухомості та витратами, понесеними на його придбання, не виникає, сума податку дорівнює сумі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому відбувається відчуження об'єкта нерухомості (пункт 11.2 статті 11 Закону).

9. Нарахування податку у разі, якщо об'єкт нерухомості належить кільком співвласникам.

Згідно із пунктом 1 статті 356 Цивільного кодексу України власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно, у разі продажу (обміну) платником податку частки об'єкта нерухомості, що належить йому на праві спільної часткової власності, податок розраховується від вартості тієї частки майна, що ним продається (обмінюється).

10. Щодо оподаткування доходу при обміні об'єктів нерухомого і рухомого майна.

Кожна із сторін договору міни сплачує 50 відсотків від суми податку, розрахованої:

- щодо об'єктів нерухомості - згідно з положеннями підпунктів 11.2.1 чи 11.2.2 пункту 11.2 статті 11 Закону;

- щодо об'єктів рухомого майна - згідно з положеннями пункту 12.4 статті 12 Закону.

У разі, якщо однією із сторін договору міни є юридична особа, податок з доходу згідно з цим Законом сплачується тільки другою стороною (фізичною особою) у розмірі, передбаченому підпунктом 11.1.4 пункту 11.1 статті 11 та пунктом 12.4 статті 12 Закону.

11. Щодо оподаткування доходу від продажу житла, переданого у власність платника податку безоплатно або із знижкою.

Не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку вартість житла, яке передається з державної або комунальної власності у власність платника податку безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) згідно з підпунктом 4.3.30 пункту 4.3 статті 4 Закону.

Прикладом може бути передача житла у власність громадян безоплатно відповідно до п. 6 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.92 N 56 (із змінами та доповненнями).

При подальшому продажі даного житла у платника податку витрати з придбання такого об'єкту відсутні або зменшуються на розмір знижки.

12. Порядок нарахування податку при посвідченні договорів купівлі-продажу або міни з розстроченням (відстроченням) платежу.

При посвідченні договорів купівлі-продажу або міни з розстроченням (відстроченням) платежу податок з доходу нараховується і сплачується на загальних підставах у порядку, передбаченому Законом.

13. Відповідальність нотаріусів як податкових агентів за нарахування та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

При порушенні правил нарахування, сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб нотаріус як податковий агент несе фінансову відповідальність, зокрема, у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (стаття 20 Закону).

Крім цього, відповідно до підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону, з урахуванням пункту 11.3 статті 11 та пункту 12.5 статті 12 Закону, у разі, коли нотаріус не здійснить нарахування податку або посвідчить договір відчуження нерухомого або рухомого майна без сплати податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на нотаріуса. При цьому платник податку - отримувач доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

14. Порядок та форма ведення податковими агентами звітності.

Нотаріуси, які відповідно до Закону мають статус податкового агента, зобов'язані надавати у строки, встановлені Законом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) па користь платників податку, а також сум нарахованого (сплаченого) податку податковому органу за місцем розташування державної нотаріальної контори, робочого місця приватного нотаріуса. Форма звітності, а також порядок її заповнення врегульовані наказом Державної податкової адміністрації України від 29.09.2003 N 451 "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.10.2003 за N 960/8281 (далі - Наказ), із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної податкової адміністрації України від 30.08.2004 N 500.

Інформація про посвідчення договорів купівлі-продажу (міни) об'єктів рухомого майна, крім тих, що підлягають державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом, подається нотаріусами відповідним податковим органам у встановленому порядку після внесення змін до вищезазначеного Наказу.

Заступник Голови Державної
податкової адміністрації України  


С. І. Лекарь 

Заступник Міністра юстиції
України  


І. І. Ємельянова 



   Объявления
Ощутите комфорт жизни в современной просторной квартире рядом с парковой зоной!
Сдам в аренду производство. пр.Газ.Правды.


     © компания "Realest", 2023 Все права на материалы, размещенные на сайте www.realnest.com.ua, охраняются в соответствии с законодательством Украины. Использование материалов с сайта разрешается при условии ссылки (для интернет-изданий - гиперссылки) на www.realnest.com.ua.

Время формирования страницы: 0.0955